Є місця, куди їдуть не тому, що «треба побачити», а тому, що хочеться повертатися знову. Коростишівський каньйон — саме таке. Штучне озеро на місці затопленого гранітного кар’єру, оточене скелями заввишки до 10 метрів і хвойним лісом, виглядає так, ніби природа сама вирішила виправити помилку промисловості — і зробила це з розмахом.
Де це і як виглядає
Коростишів — невелике місто в Житомирському районі, приблизно за 25–30 км від Житомира і близько 100 км від Києва. Кар’єр розташований за кілометр від центру міста. Формально кар’єрів тут два: малий, відомий як «каньйон», і великий, що знаходиться безпосередньо в місті. Якщо їдете вперше — вам до малого.
Вода в озері має характерний бірюзово-блакитний відтінок. Це не фільтр і не ефект: на дні немає піску чи мулу — лише граніт, тому вода залишається прозорою. Глибина сягає понад 20 метрів, місцями крізь товщу води добре видно дно. З травня по вересень якість води регулярно перевіряє Коростишівський міжрайонний відділ лабораторного центру МОЗ — проби стабільно відповідають нормам.
Пейзаж навколо нагадує радше південно-східну Фінляндію, ніж середню Україну: берези й ялинки над темним гранітом, тиша, вода. Саме це поєднання приваблює тих, хто стомився від типових пляжів.
Трохи історії
Граніт під Коростишевом знайшли ще в середині XIX століття, а вже у 1890-х роках місцевий кар’єр і три каменярські майстерні були відомі на всю Російську імперію. Тут видобували лабрадорит, габро та сірий граніт — міцний і красивий матеріал, що йшов на будівництво й оздоблення споруд далеко за межами України. За місцевими переказами, саме звідси походить і моноліт чорного лабрадориту масою близько 60 тонн для мавзолею Леніна.
Видобуток тривав майже безперервно до початку 1990-х. Після розпаду СРСР підприємство закрили, насоси зупинили — і кар’єри поступово заповнилися водою. Так промисловий об’єкт перетворився на туристичну перлину Житомирщини.
Що тут робити
Місце підходить для різного темпу відпочинку.
Купання. Вода чиста, але кар’єр глибокий і має скелясті виступи, тож купатися варто в зручних місцях. З одного боку є пляж із пологим входом у воду.
Стрибки зі скель — неофіційна місцева традиція: молодь стрибає з кам’яних обривів у воду. Глибина дозволяє, але обережність зайвою не буде.
Скелелазіння. Скелі мають маршрути складністю 5–7 категорії — для досвідчених зі спорядженням це цікава точка для тренувань.
Сапборди. На озері можна плавати на SUP-дошках, краєвиди з води особливі.
Фотосесії. Локація популярна серед фотографів і молодят: скелі, ліс і бірюзова вода дають результат без фільтрів.
Намет і багаття. Місце підходить для ночівлі «дикуном»: є рівні ділянки під намет, тінь від дерев, місця для вогнища.
Пікнік — стандартна програма для більшості відпочивальників у вихідні.
Зйомки фільмів
Коростишівський каньйон знімали в кількох відомих українських проєктах: казці «Сторожова застава», серіалах «Відьма» і «Нюхач», а також в одному з епізодів «Слуги народу». Скелі й вода дають природну кінодекорацію, яку важко відтворити в павільйоні.
Практичні поради
Коли їхати. Влітку у вихідні тут багато людей — машини, намети, шашлики. Якщо хочете тиші й гарних фото, їдьте навесні або восени в будній день. Восени каньйон особливо фотогенічний: малолюдно, кольори листя контрастують із темним гранітом.
Де ставати. Досвідчені туристи радять два місця: праворуч від дороги, під скелею біля води, — є невеликий спуск, рівна площадка під намет і тінь. Другий варіант — галявина з високого боку кар’єру: хвойний ліс, тихіше вночі.
Сміття. Єдиний суттєвий мінус локації — частина відвідувачів залишає після себе сміття. Забирайте своє з собою — баки є дорогою назад.
Як дістатися
На автомобілі. З Києва — трасою М-06 (Е40) у напрямку Коростишева. Після в’їзду в місто — другий поворот ліворуч, далі пряма дорога до кар’єру. Час у дорозі — близько 1,5 години.
Громадським транспортом. З Києва або Житомира — автобусом до Коростишева (потрібен рейс, що заїжджає в місто, а не об’їжджає його трасою). З Житомира також курсує маршрутка № 104. Залізничного сполучення з Коростишевом немає.
Що поруч
Якщо плануєте більший маршрут Житомирщиною: у центрі Коростишева є міський парк зі скульптурами з каменю, неподалік від села Новогородецьке — гранітний каньйон «Високий камінь», ближче до Житомира — Тригірський монастир над Тетеревом і гранітний каньйон Тетерева в Денишах. Усе це вкладається в один насичений день.
Коростишівський каньйон — одна з тих локацій, яку шкода не знати. Сто кілометрів від столиці, нуль пафосу, максимум природи.
