Село Новий Завод, попри назву, що часто асоціюється з радянською добою, не має жодного стосунку до СРСР. Насправді воно виникло значно раніше — у 1823 році — як поселення польських колоністів. Назва «Новий Завод» походить не від промисловості, а від польського слова zawód, що означає «професія» або «фах». Наголос у цій назві припадає на другий склад — «о», і первісний сенс полягав у «новому занятті», яким вирішили зайнятися переселенці.
Перші мешканці були небагатими польськими колоністами, які шукали можливість почати нове життя на поліських землях. Саме тому поселення певний час мало уточнювальну назву Новий Завод-Балярський. Слово «балярі» вказувало на ремесло місцевих жителів — виготовлення дерев’яних клепок для бочок. Згодом ця частина назви зникла з ужитку, залишивши лише Новий Завод.
Шленкер і формування сільського простору
Наприкінці XIX століття навколишні землі викупив німецький колоніст Кароль Шленкер. Саме його діяльність суттєво вплинула на розвиток села. Шленкер профінансував будівництво школи та римо-католицького храму, які стали важливими осередками життя громади. Його маєток сформував локальний адміністративний і культурний центр, залишки якого збереглися донині.
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії
Головною архітектурною пам’яткою села є костел Непорочного Зачаття Діви Марії, збудований у 1906 році. Це великий дерев’яний римо-католицький храм, типовий для польських колоній на Волині та Поліссі початку ХХ століття. Подібні сакральні споруди сьогодні є рідкісними, адже більшість дерев’яних костелів не пережили ХХ століття.
У 1935 році, в період антирелігійної кампанії, храм був закритий радянською владою і переобладнаний під сільський клуб. Плебанію використовували як медичний заклад. Лише після проголошення незалежності України костел повернули релігійній громаді та відновили богослужіння.
Сьогодні фасад храму обшитий металопрофілем, що імітує дерево. За словами настоятеля, це вимушене та тимчасове рішення: між металом і дерев’яними стінами залишено вентиляційний прошарок, який має запобігти гниттю деревини. Інтер’єр костелу обшитий ДВП та розписаний, що створює своєрідний, навіть дещо наївний, але теплий і живий простір.
Садиба Шленкера і потенціал для дослідження
У Новому Заводі також збереглися будівлі колишньої садиби Кароля Шленкера. Вони потребують детального вивчення й фіксації, адже є важливою частиною історичного ландшафту села. Саме такі об’єкти формують потенціал для краєзнавчих досліджень і повернення інтересу до малих населених пунктів Полісся.
Новий Завод — приклад того, як за простою назвою може приховуватися складна історія колонізації, ремесел, релігійного життя та збереженої дерев’яної архітектури. Це село не про «радянський завод», а про новий фах, нове життя і пам’ять про людей, які його створили.
Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
