Приблизно за 19 кілометрів від Коростеня, у лісах біля невеликого села Купище, ховається галявина, про яку вже багато десятиліть переказують дивні історії. Її називають Громовищем, а в народі — «гніздом блискавок». За місцевими переказами, під час грози розряди знову і знову влучають приблизно в одну й ту саму ділянку лісу, а ще розповідають про загадкове світіння, вплив на самопочуття людей і навіть античні монети, буцімто знайдені в поліській землі.
Це розповідь про одну з найзагадковіших локацій Коростенщини — і про легенди, і про те, де закінчується переказ і починається домисел. Бо, як часто буває з такими місцями, найцікавіше тут — не гарантована містика, а сама загадка.
Чому галявину назвали Громовищем
Найвідоміша особливість урочища пов’язана саме з блискавками. За словами місцевих жителів, під час грози електричні розряди часто влучають у цю ділянку лісу — звідси й назва Громовище. У популярних описах галявину називають «аномальною зоною» й пишуть про десятки ударів за годину.
Наукового підтвердження якоїсь надприродної аномалії тут немає, як немає й досліджень, які б доводили, що Громовище притягує блискавки частіше за інші ділянки лісу. Утім, фізика не вимагає вигадувати містику: галявина — це відкрита ділянка серед високого лісу, а такі місця справді вразливіші до розрядів. А от перебувати на відкритій галявині під час грози небезпечно незалежно від легенд — тож спеціально їхати сюди «подивитися на блискавки» не варто в жодному разі.
Легенда про жорстокого пана
У Громовища є власна легенда, що пояснює його недобру славу. За переказом, колись на цьому місці стояв будинок заможного й жорстокого пана, який прославився на всю округу знущаннями над селянами. Одного дня під час грози блискавка влучила просто в його оселю — будинок згорів дощенту разом із господарем. Відтоді, кажуть, блискавки «пам’ятають» це місце й повертаються сюди під час кожної сильної грози.
Документів про такий маєток саме на цій галявині немає, тож це класичний місцевий переказ, а не встановлений факт, — але саме він додає місцю тієї зловісної романтики, заради якої сюди й їдуть допитливі.
Дивне світло серед лісу
Ще одна частина історії Громовища — світлові явища. Місцеві та окремі відвідувачі розповідали, що вночі над галявиною іноді видно мерехтіння або яскравий промінь, який нібито здіймається вгору із землі, «наче хтось увімкнув підземний прожектор». У туристичних публікаціях це подають як одну з головних загадок місця.
Ні наукового пояснення, ні задокументованих спостережень такого явища немає — тож світлові промені лишаються частиною фольклору й містичної репутації урочища.
Історія про монети й «капище»
Найінтригуючіша частина легенди пов’язана вже не з блискавками, а з археологією. За поширеною версією, 1996 року учасники пошукової організації, що займалася безіменними військовими похованнями, знайшли тут близько двох десятків старовинних мідних монет. Пізніші публікації стверджували, що серед них були монети Римської імперії та Боспорського царства — античної держави в Криму, — і саме це стало приводом для здогадів про давні торговельні зв’язки. Розповідали й про те, що в середині 1990-х на галявині нібито працювала житомирська археологічна група, яка виявила залишки давньої споруди й кам’яні блоки.
І тут потрібне найважливіше застереження: в академічних та офіційних археологічних виданнях ці твердження не підтверджені. Розповіді про «римські монети», «плити з написами невідомою мовою», статую невідомого бога чи давню споруду не варто сприймати як доказ існування тут невідомої цивілізації. Саме така сенсаційна інтерпретація свого часу й зробила Громовище відомим далеко за межами Купища.
Побутує й гіпотеза, що на галявині колись було язичницьке святилище — на її користь наводять розповіді про каміння й співзвучність назви сусіднього села Купище зі словом «капище». Але схожість назв не є археологічним доказом; це радше цікава версія, що стала частиною місцевої міфології.
То чи варто їхати
Якщо їхати сюди по гарантовану «аномальну зону», можна легко розчаруватися: жодних містичних явищ тут ніхто не гарантує, а рослинність, «дивне самопочуття» й інші «ефекти» наукового підтвердження не мають.
А от як маловідома лісова локація Полісся, навколо якої за десятиліття наросла ціла суміш переказів, легенд і неперевірених археологічних історій, Громовище справді варте уваги. Це саме той випадок, коли цікавішою за відповідь буває сама загадка: чи справді блискавки б’ють сюди частіше, чи було тут колись святилище, звідки взялися розповіді про античні монети. І, мабуть, саме це найбільше й тримає Громовище в пам’яті людей.
Корисно знати
- Що це: природна лісова галявина, оповита місцевими легендами; не облаштований туристичний об’єкт — тут немає музею, вказівників чи графіка роботи, а базові магазини й послуги є лише в самому Купищі.
- Де: біля села Купище Ушомирської громади Коростенського району, у лісі неподалік північної околиці села.
- Головне правило безпеки: не їхати сюди під час грози. Хоч би якою правдоподібною була легенда про «гніздо блискавок», відкрита галявина в лісі під час грози — справді небезпечне місце.
Як дістатися
Купище лежить приблизно за 19 км від Коростеня. З автовокзалу Коростеня до села ходять приміські автобуси, також можна доїхати таксі або власним авто. Далі — пішки лісом; стан ґрунтових доріг залежить від пори року.
Що поруч
У самому Купищі стоїть меморіал на місці трагедії 29 квітня 1943 року, коли угорські окупанти спалили в дерев’яній клуні близько 600 угорських євреїв, привезених сюди на примусові роботи. Пам’ятний знак на місці поховання встановили 2005 року.
Поїздку зручно поєднати з Коростенем: Древлянським парком, музеєм «Скеля» та іншими поліськими локаціями.
Часті запитання
Чому Громовище називають «гніздом блискавок»?
За переказами, під час грози блискавки часто влучають приблизно в одну й ту саму ділянку лісу. Галявина серед високого лісу справді вразливіша до розрядів, але «аномальність» місця не доведена.
Чи справді тут знаходили античні монети?
Такі розповіді існують — про монети Риму й Боспорського царства, знайдені 1996 року, — але офіційні археологічні видання їх не підтверджують.
Чи було тут язичницьке капище?
Це популярна гіпотеза, що спирається на розповіді про каміння й співзвучність назви Купище зі словом «капище», але археологічного доказу немає.
Чи безпечно туди їхати?
У звичайну погоду це просто ліс; категорично не можна їхати під час грози — відкрита галявина небезпечна в негоду.
