Історія Звягельського замку та залізничного віадука в Новограді-Волинському

Звягель, відомий також як Возвягель, вперше згадується в історичних джерелах у 1256 році. Це сталося під час його захоплення та спалення королем Данилом Романовичем, коли місцеві жителі відмовилися підкоритися князівській владі.

Пізніше князі Острозькі вжили заходів для розвитку міста, розташованого на високій скелі біля злиття річок Смолка і Случ. Ймовірно, замок існував ще раніше, але кам'яна споруда була зведена Костянтином Острозьким, відомим своїми перемогами над татарами та московитами.

У часи Хмельниччини Максим Кривоніс захопив Звягельський замок, під час чого були зруйновані кілька веж та частина стіни. Тут сформували Звягельський полк під командуванням полковника Івана Тиши. Зміни кордонів між Військом Запорізьким та Річчю Посполитою призвели до зміни власників замку.

У 20-х роках XVIII століття замок перейшов у власність Любомирських. Коли його військове значення зникло, Станіслав Любомирський у 1738 році перетворив його на мисливський замок, а з 1753 року почали використовувати каміння з його стін для будівництва костелу.

В радянський період, приблизно в кінці 80-х, на місці руїн Звягельського замку було зведено будівлю, яка нагадувала або дитячий майданчик, або громадський туалет.

Сьогодні важко зрозуміти, на що саме орієнтувалися архітектори при відновленні, адже історична назва Звягель змінилася на Новоград-Волинський. Лише незначні залишки колишньої твердині можна знайти на березі Случа.