Садиба Сумовських у Кмитові — одна з найцікавіших, але водночас суперечливих пам’яток Житомирщини. Вона розташована в селі Кмитів Глибочицької громади Житомирського району й поєднує риси історичної архітектури кінця XIX — початку XX століття та пізніші перебудови. Через це її часто порівнюють із «кіборгом»: частково автентична, частково — реконструйована.
Історія роду Сумовських
Маєток у Кмитові збудувала родина Сумовських (Шумовських) наприкінці XIX століття. За даними дослідників, зокрема польського історика Романа Афтаназі, рід переселився зі Східної Пруссії на Волинь у середині XVII століття. Першим відомим представником був Мацей Сумовський (нар. 1769), чия резиденція містилася в Літині.
У XIX столітті Сумовські були впливовими землевласниками: володіли млинами в Замличах і Луковичах, винокурнями, зокрема й у Кмитові. Річний дохід господарства сягав 38 000 рублів, а земельні угіддя — близько 3 500 гектарів разом із мисливськими територіями.
Останньою власницею маєтку була Евеліна Сумовська. За переказами, вона відзначалася добротою та заповіла передати садибу дітям-сиротам. Існує версія, що саме це рішення допомогло зберегти будівлю під час революційних подій початку XX століття.
Архітектура: що збереглося до сьогодні
Первісна садиба мала характерні для поміщицьких резиденцій елементи: декоративні ганки, башточку, другий поверх із виразним силуетом. Проте 1973 року будівлю суттєво перебудували. Сьогодні близько 70–80 % конструкції — це цегла та металочерепиця.
Попри це, збереглися окремі автентичні частини — оригінальні ганки, башточка та фрагменти другого поверху. Саме вони формують історичний образ споруди й нагадують про її шляхетне минуле.
Садиба має статус пам’ятки місцевого значення з охоронним номером, однак лишається відкритим питання, чи його надали до чи після масштабної реконструкції.
Парк та оточення
Навколо маєтку розташований парк, що простягається над невеликим яром. Колись це була частина палацово-паркового ансамблю — типової для заможних волинських родин композиції. Сьогодні зелена зона зберігає атмосферу старовини, хоча й потребує догляду.
Сучасне використання
Із 1973 року в садибі працює школа-інтернат для дітей з особливими освітніми потребами. Тож вільний доступ на територію обмежений — оглянути будівлю зблизька можна лише за попередньою домовленістю.
Кмитів і музей образотворчого мистецтва
Неподалік від садиби діє відомий Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Йосипа Буханчука — один із найцікавіших сільських музеїв України. Його заснував 1974 року художник і колекціонер Йосип Буханчук у рідному селі Студениця: спершу експозиція містилася в коридорах місцевої школи. Коли кількість експонатів перевищила 600, у Кмитові звели нову будівлю (завершена 1984 року, перших відвідувачів прийняла 1985-го) за проєктом архітектора М. Сєверова під керівництвом І. Фоміна.
Колекція охоплює живопис (зокрема твори соцреалізму), графіку, скульптуру, гобелени, фарфор, фаянс, майоліку та кришталь; у фондах — близько 3 000 предметів. Музей регулярно проводить тематичні та авторські виставки й є вагомим культурним осередком краю.
Садиба Сумовських у Кмитові — приклад складної долі історичних маєтків Житомирщини. Попри перебудови, вона зберігає риси минулої епохи та залишається важливою частиною культурного ландшафту області. Для туристів, дослідників історії та поціновувачів архітектури це місце варте уваги під час подорожі Житомирщиною.
Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
