Коростень за один день — це Древлянський парк на гранітних берегах Ужа з «Ольжиними купальнями» й пам'ятником князю Малу, городище Червона гірка, де була резиденція древлянського князя, і підземний командний пункт у скелі, нині музей «Скеля». Усе розташоване близько одне від одного, тож місто легко обійти пішки. Нижче — маршрут на день і що варто знати перед поїздкою.

Трохи історії
Коростень — літописний Іскоростень, столиця древлян, які жили в лісах між Тетеревом і Прип'яттю. Восени 945 року київський князь Ігор повернувся до древлян по повторну данину, і вони вбили його. Наступного року вдова Ігоря княгиня Ольга помстилася й, за літописом, спалила Іскоростень, пустивши на нього голубів і горобців із запаленим трутом. Пізніше місто занепало, а нове життя йому дала залізниця: наприкінці XIX століття Коростень став великим вузлом на перехресті доріг на Київ, Житомир, Овруч і Звягель. Докладніше — у статті Коростень: від столиці древлян до столиці дерунів.
Ранок у Древлянському парку
Почніть з Древлянського парку — близько восьми гектарів у самому центрі міста. Річка Уж тече тут кам'яним каньйоном під кручею заввишки до 30 метрів, а береги складені червоним гранітом, верхівки якого згладив давній льодовик. У парку кілька геологічних пам'яток природи: «Баранячі лоби», «Велетенські котли» й «Ольжині купальні» — заглибина в граніті під кручею, схожа на ванну, де, за переказом, купалася княгиня Ольга. Поруч стоїть пам'ятник Ользі, відкритий 2008 року. Мостами через Уж можна перейти з одного берега на інший і спуститися до води.

На найвищій точці парку було давнє городище. Тепер тут дерев'яна стіна з баштами й воротами, а над рікою височіє пам'ятник князю Малу, відкритий 2005 року на 1300-ліття міста, — його видно майже з усього парку. Неподалік — пам'ятник Володимиру Великому.

Червона гірка
На правому березі Ужа піднімається гранітний останець Червона гірка, або Городище № 1. Тут археологи знайшли сліди потужних укріплень і давнього поселення, а місцева традиція пов'язує це місце з резиденцією князя Мала. Від фортеці лишилися скеля й фрагменти валів, але саме тут найкраще відчувається, яким природним захистом для древлян були гранітні береги. На гору ведуть стежки, тож потрібне зручне взуття.
Обід і музей «Скеля»
Після обіду вирушайте до музею «Скеля» — колишнього командного пункту Коростенського укріпленого району, вирубаного в граніті в 1935–1937 роках. Це автономне підземне містечко з власною вентиляцією, зв'язком, колодязем і житловими приміщеннями. Улітку 1941 року укріпрайон тримав оборону кілька тижнів, і місто німецькі війська зайняли лише 7 серпня. Тепер тут військово-історичний комплекс з екскурсіями підземними коридорами. Усередині прохолодно навіть улітку, тож візьміть кофту. Дні роботи й час екскурсій уточнюйте заздалегідь.
Увечері над Ужем
Наприкінці дня поверніться до річки: на заході сонця червоний граніт парку стає особливо гарним. Любителям історії техніки варто знати, що на Ужі в Коростенському районі лишилися старі гідроелектростанції, а рибалкам — що Уж біля Коростеня багатий на плітку, окуня й щуку, про що розповідаємо в статті Річка Уж: риболовля та відпочинок.
Як дістатися
Коростень — великий залізничний вузол, тож сюди зручно їхати поїздом: з Києва ходять приміські й далекі поїзди, з Житомира й Малина — електрички. Вокзал недалеко від центру, до Древлянського парку можна дійти пішки. Автобуси ходять з Житомира, Овруча, Малина й Києва. Розклад — на сторінці розкладу автобусів. Якщо лишається час, поруч є що подивитися: про околиці — у статті Коростенський район.

Древлянський парк на відео
У чому унікальність Древлянського парку. Відео: KorostenTV
Часті запитання
Що подивитися в Коростені за один день? Древлянський парк з «Ольжиними купальнями» й пам'ятником Малу, городище Червона гірка й підземний музей «Скеля».
Скільки часу потрібно на Древлянський парк? Дві-три години, якщо пройти обома берегами Ужа й спуститися до води.
Чи можна доїхати до Коростеня без авто? Так, це великий залізничний вузол: поїзди ходять з Києва, Житомира й Малина, а від вокзалу до центру можна дійти пішки.
Чи цікаво в Коростені з дітьми? Так: скелі й мости в парку та підземні коридори музею «Скеля» подобаються школярам.



