Подорож із Києва на захід трасою М-06 довгий час проходить територіями, де історична забудова майже не збереглася. Численні архітектурні пам’ятки Київщини були втрачені внаслідок воєн, перебудов і цілеспрямованого нищення у XX столітті. Старовинні храми Макарова й Брусилова не дійшли до нашого часу, а перші відчутні сліди історичної спадщини з’являються вже на Житомирщині.

Саме тут збереглися дерев’яні церкви XVIII–XIX століть у традиціях української народної та єпархіальної архітектури, а також поодинокі зразки польського бароко — стилю, який майже не представлений на сучасній Київщині. Серед таких пам’яток особливе місце посідає церква Різдва Богородиці в селі Старосільці.

Географія та сучасний стан села

Старосільці розташовані приблизно за 10 кілометрів на північ від Коростишева, поблизу злиття річок Мика та Свинолужка. Сьогодні це центр Старосілецької громади Житомирського району. Село має компактну забудову й зберігає риси традиційного поселення краю. Тут мешкає близько 770 людей — майже стільки ж, скільки наприкінці XVIII століття.

На в’їзді до Старосільців встановлено гранітний пам’ятний знак зі стислою історією населеного пункту та символікою громади. Він став своєрідною візитівкою села й нагадуванням про його багатовікове минуле.

Походження та рання історія Старосільців

Перші постійні поселення на цій території виникли в середині XVI століття. У письмових джерелах село вперше згадується 1584 року, а традиційною датою заснування вважають 1600 рік. Спершу поселення мало назву Браїлів.

У другій половині XVI століття частина мешканців заснувала неподалік хутір Новосільці, однак згодом залишила його. Повернувшись на попереднє місце, громада закріпила за селом нову назву — Старосільці, яка вказувала на «старе», відновлене поселення після періоду запустіння.

У XIX столітті дослідник Лаврентій Похилевич записав перекази місцевих жителів про те, що перед повторним заселенням тут була лише невелика група хат серед лісу. Назви урочищ і навколишній ландшафт підтверджують багатошаровий характер заселення місцевості.

Шляхетські власники та розвиток села

У різні періоди Старосільці належали кільком шляхетським родам. Серед них згадуються Мінічі, Стриболі, Ярошевичі та Корчевські. У першій половині XVIII століття власником села став шляхтич Ян Антоній Топорчик-Якубовський, підчаший житомирський.

Найбільший вплив на розвиток Старосільців справив його син Йосип Якубовський — стольник овруцький і київський. Він переселив частину мешканців на родючі землі, заснувавши поруч село Слобідка, та активно підтримував місцеву греко-католицьку громаду, надаючи їй значні привілеї.

Церква Різдва Богородиці — архітектурна перлина краю

Релігійне життя в Старосільцях має глибоке коріння. Спочатку тут існувала дерев’яна каплиця, на місці якої 1726 року збудували трибанну греко-католицьку церкву. Наприкінці XVIII століття вирішили звести кам’яний храм, гідний значення місцевого духовного центру.

Фундамент церкви Різдва Богородиці заклали 1773 року. Йосип Якубовський помер 1782 року, тож будівництво завершили 1789 року під наглядом його дворецького Амалицького. Під вівтарем храму поховані сам фундатор, Амалицький і священник Димитрій Мацькевич. Стару дерев’яну церкву 1790 року перенесли до Слобідки.

Храм споруджено в стилі польського бароко, тому він нагадує римо-католицький костел. Будівля має базилікальний план, прямокутний вівтар і виразний західний фасад із багатоярусною вежею-дзвіницею, завершеною куполом.

Архітектурний декор вирізняється стриманістю: пілястри, карнизи, фронтони та волюти створюють гармонійний образ без надмірної пишності. Усередині храму зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яку століттями особливо шанували.

Подальша доля храму та сучасний стан

У XIX столітті, після ліквідації уніатської церкви на Правобережжі, храм у Старосільцях перейшов до православної юрисдикції. Попри зміни конфесійної належності, будівля зберегла первісний архітектурний вигляд.

У новітній період церкву капітально відремонтували, що дозволило зупинити руйнування. Хоча окремі елементи зовнішнього оздоблення оновили на сучасний лад, головне — пам’ятку вдалося зберегти для наступних поколінь. Храм діє.

Значення Старосільців для культурної спадщини Житомирщини

Церква Різдва Богородиці в Старосільцях — пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона є одним із небагатьох збережених зразків польського бароко поблизу Києва та важливим свідченням культурної спадщини доби Речі Посполитої.

Старосільці — приклад села, де історія, архітектура й локальна пам’ять формують цілісний образ минулого Житомирщини, маловідомий, але надзвичайно цінний для дослідників і поціновувачів історії України.

Фото — архітектор Іван Биков (робочий матеріал до книги «Київщина і околиці. Архітектурні скарби»)

Церква Різдва Богородиці в Старосільцях, 1773–1789 роки

Старосільці. Церква Різдва Богородиці. 1773–1789 рр.

Барокова церква в Старосільцях, бічний вигляд

Церква Різдва Богородиці, пам’ятка польського бароко

Вежа-дзвіниця церкви в Старосільцях

Старосільці, церква Різдва Богородиці