4 вересня — день народження двох захисників, чиї долі пов’язала війна за Україну. Цього дня народилися Дмитро Кропта та Сергій Карпенко. Обидва присвятили частину свого життя службі, а після початку повномасштабного вторгнення стали на захист держави. Сьогодні замість привітань їхні рідні та громада зберігають пам’ять про них.
Дмитро Кропта
Дмитро Миколайович Кропта народився 4 вересня 1992 року в Малині. У 2026 році йому виповнилося б 34 роки.
З першого по дев’ятий клас Дмитро навчався у Малинській загальноосвітній школі №4. Після цього вступив до Малинського лісотехнічного коледжу, де здобував спеціальність, пов’язану з експлуатацією та ремонтом обладнання лісового комплексу. Під час навчання отримав грамоту «Кращий за фахом».
Згодом продовжив освіту в Державному університеті «Житомирська політехніка». У 2016 році Дмитро отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Автомобільне господарство».
У 2020 році він розпочав працювати на місцевому підприємстві ТОВ «Юнігран Сервіс» машиністом бурової машини.
Дмитро був сімейною людиною — мав дружину та доньку, яку дуже любив. Рідні та друзі згадували його як людину, яка була душею компанії, мала багато друзів і завжди була готова прийти на допомогу. Особливе місце у його житті посідали батьки, молодший брат та власна родина.
Після початку повномасштабного вторгнення у серпні 2022 року Дмитро був мобілізований до лав Збройних сил України. Вишкіл проходив в одному з навчальних центрів при 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.
Із вересня 2022 року перебував на бойових позиціях як стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового взводу 95-ї ОДШБр.
Побратими згадували, що Дмитро підтримував моральний дух у підрозділі та не залишався байдужим до проблем інших військовослужбовців. Він мріяв про вільну й незалежну Україну та щасливе майбутнє для своєї родини.
3 листопада 2022 року Дмитро Кропта загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу Невського Сватівського району Луганської області. Йому було 30 років.
10 листопада 2022 року Дмитра поховали на Алеї Героїв міського кладовища в Малині.
Після його загибелі на підприємстві, де працював Дмитро, відкрили меморіальну дошку, а бригаду бурильників назвали на його честь. На честь сина рідні висадили дерево в Саду Перемоги в центрі Малина.
Ім’я Дмитра Кропти також викарбуване на плиті на території Всеукраїнського храму-пантеону в селі Лішня Кременецького району Тернопільської області.
За вірність військовій присязі, мужність і героїзм 11 листопада 2022 року Дмитру Кропті посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Малинської міської громади».
Він також був нагороджений церковною відзнакою — медаллю «За жертовність та любов до України».
Указом Президента України №353 від 17 червня 2024 року Дмитра Кропту посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Сергій Карпенко
Сергій Анатолійович Карпенко народився 4 вересня 1986 року в Києві. У 2026 році йому виповнилося б 40 років.
У Києві минули його дитинство та юність. У 2003 році Сергій закінчив середню загальноосвітню школу №158, після чого навчався у Київському професійному ліцеї «Авіант», де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів.
У 2004 році проходив строкову військову службу в Житомирі. З 2006 року працював в органах внутрішніх справ України.
Сергій був батьком двох дітей. У 2009 році в нього народилася донька, а у 2012 році — син.
Після розлучення у 2018 році Сергій переїхав до Малина, де проживав його батько. У 2020 році він почав працювати вантажником на місцевому підприємстві «Папір-Мал».
У травні 2023 року Сергія мобілізували до Збройних сил України. Він проходив службу в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, був оператором 1-го аеромобільного батальйону.
Сергій перебував на передових позиціях у районі Мар’їнки Донецької області, де отримав серйозне погіршення здоров’я.
Із 28 листопада до 5 грудня 2023 року він проходив лікування у військовому госпіталі в Полтаві, після чого був направлений до Житомира.
23 січня 2024 року життя Сергія Карпенка обірвалося в Малинській міській лікарні. Йому було лише 37 років.
За ним залишилися донька та син.
Сьогодні, у день народження Сергія, Малинщина згадує його не лише як військовослужбовця, а як батька, сина, земляка та людину, яка у найважчий час стала на захист України.
Пам’ять замість привітань
Сьогодні Дмитро Кропта та Сергій Карпенко могли б приймати вітання з днем народження, будувати плани, бачити, як ростуть їхні діти та просто жити поруч із рідними.
Але війна забрала в них майбутнє.
Їхні дати народження залишаються в календарі громади не просто цифрами. Це дні, коли народилися люди, чиї імена назавжди вписані в історію Малинщини.
Вічна пам’ять і шана Захисникам України.
