Десна — найдовша притока Дніпра і головна річка Чернігівщини. Вона починається на Смоленській височині в Росії, тече через Брянщину, а в Україні проходить Сумщиною, Чернігівщиною й Київщиною та впадає в Дніпро трохи вище Києва. На Десні стоять Новгород-Сіверський, Чернігів і Остер. Для Полісся це річка-символ: її оспівав Олександр Довженко в «Зачарованій Десні».
Велика річка
Довжина Десни — 1130 км, з них 591 км в Україні. Площа басейну — 88,9 тисячі км²: за цим показником серед приток Дніпра Десна поступається лише Прип'яті. Річище звивисте, пересічно 200 метрів завширшки, подекуди до 450 метрів. Глибина здебільшого 2–4 метри, а в ямах сягає 17 метрів. Навесні бувають великі повені, а влітку рівень падає на 3–4 метри. У верхній і середній течії правий берег високий, лівий низький, нижче береги пологі й піщані. Заплава заболочена, з безліччю проток, стариць та озер.
Десна приймає 17 правих і 13 лівих значних приток. Найбільші — Судость, Снов, Сейм і Остер. Серед менших — Убідь, Стрижень, Білоус, Мена, Шостка.
Що побачити на берегах
На Новгород-Сіверщині Десна тече серед крейдяних круч Мезинського національного парку, де знайшли стоянку мамонтових мисливців. Новгород-Сіверський дивиться на річку з високого берега, увінчаного Спасо-Преображенським монастирем. Нижче лежать Короп із церквою-фортецею та Сосниця. Чернігів стоїть на високому правому березі: з Валу й від Єлецького монастиря відкривається краєвид на заплаву. На Київщині Десна проходить повз Деснянський дуб у Пірновому, церкву в Зазим'ї й бори нацпарку «Залісся».
Пароплави й пороми
У другій половині XIX століття Десна була жвавим водним шляхом від Новгорода-Сіверського до Києва. У Чернігові відбудували пристань, з'явилися пароплави, а на початку 1880-х років річкою щороку перевозили понад 3 мільйони пудів вантажів: ліс, залізо, скло — до Києва, а назад хліб, цукор і сіль. У 1890-х між Новгородом-Сіверським і Макошиним ходили пароплави «Суворов» і «Варвара».
У 1956 році на воду спустили теплохід «Олександр Довженко», який десятиліттями ходив маршрутом Київ — Чернігів. З 1990-х років фарватер перестали поглиблювати, і Десна втратила транспортне значення. Зате на ній досі працюють пороми, які з'єднують прибережні села.
Природа
Береги Десни — це заплавні луки, діброви, вільшняки й соснові бори. На старицях цвітуть латаття біле й сніжно-біле, глечики жовті, трапляються сальвінія плаваюча й водяний горіх — рідкісні угруповання з Зеленої книги України. На вологих луках ростуть косарики. Десна дає питну воду Києву, тому її заплаву особливо бережуть.
Сплави й відпочинок
Десна — одна з найпопулярніших байдаркових річок України: швидка течія, піщані пляжі й зручні стоянки на берегах. На річці багато баз відпочинку й пансіонатів, особливо біля Чернігова й на Київщині. Купатися варто на облаштованих пляжах: течія тут сильна для рівнинної річки, а глибина біля берега змінюється.
Риболовля
У Десні та її притоках живе понад 35 видів риб: щука, судак, сом, жерех, головень, язь, лящ, густера, чехоня, плотва, окунь, карась, короп, лин і навіть стерлядь, вугор та мінога українська. Навесні плотву добре ловлять на фідер біля очерету й на ділянках зі слабкою течією — про такий виїзд ми писали в статті «На Десні стартував весняний кльов». Щуку, судака й жереха шукають на спінінг біля ям і вигинів русла, сома — на донку. Через браконьєрство риби останніми роками меншає. Стерлядь, міногу та інші червонокнижні види треба відпускати. Діють загальні правила рибальства.
Як дістатися
Найпростіше вийти до Десни в Чернігові: набережна й пляжі — в пішій доступності від центру. Красиві ділянки — біля Новгорода-Сіверського, у Мезинському парку та біля Остра. У прикордонній верхній течії на Новгород-Сіверщині діють обмеження воєнного стану, тож перед поїздкою туди дізнайтеся правила перебування.
