Етносадибу «Диво-Мед» у Маціївці, за 11 км від Прилук, відкрили в жовтні 2024 року як окрему частину родинної пасіки. Її господиня — пасічниця Тетяна Шеремок (Жилкіна), вчителька біології Прилуцького ліцею № 5 і голова громадської організації «Бджолярі Прилуччини»; бджіл вона тримає з початку 2010-х.
Хата-музей
Експозицію розмістили в сільській хаті, збудованій у 1960-х роках. Тут зібрано старі вишиті рушники, народний одяг, якому понад сто років, домоткані ряднини й килими, ляльки-мотанки, родинні фотографії та ікони, глиняний посуд, стару бандуру, піч із розписом, дитячу колиску, скриню, рубель, качалки й сільськогосподарське знаряддя. Поряд стоїть невеликий «будиночок долі» з деревом, на яке гості пов'язують стрічки з побажаннями.
Пасіка й майстер-класи
Пасіка стоїть у яру на краю лісу, серед старих кленів, в'язів і великого куща кизилу. Гостям розповідають про біологію бджолиної сім'ї та про те, як бджоли роблять мед, пригощають кількома сортами меду, медовими цукерками, трав'яними чаями та варенням із бузини. На ділянці ростуть материнка, ехінацея, мальва, деревій, цикорій, меліса, м'ята, лаванда й чорнобривці. Проводять майстер-класи з воскових свічок-оберегів, ліплення з місцевої червоної глини, пов'язування хустки, частують таратутою — старовинною холодною стравою з буряка.
Маціївка
Село вперше згадано 1619 року; до 1786 року воно належало Густинському монастирю, а першу дерев'яну Михайлівську церкву тут звели 1737 року. 1897 року в Маціївці жило 836 людей, нині — близько півсотні. Сухополов'янська громада пропонує веломаршрут Прилуки — Маціївка та піший маршрут «Маціївські Карпати» пагорбами навколо села.
Фото: Чернігівщина: події і коментарі, Сухополов'янська громада.
