Село Ходорків, розташоване в Житомирській області на берегах річки Ірпінь, має значно глибшу й насиченішу історію, ніж може здатися на перший погляд. У минулому це було містечко, яке відігравало помітну роль у житті регіону, а сьогодні Ходорків зберігає пам’ять про кілька важливих історичних епох.
Від давніх валів до містечка
Перші письмові згадки про Ходорків датуються 1471 роком. Уже в XVI столітті населений пункт мав статус містечка, що свідчить про його економічне та адміністративне значення. У різні періоди Ходорків перебував під владою Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, а згодом — Російської імперії. Містечком володіли Тиші-Биковські, у XVIII столітті — Нітославські та Росцішевські, пізніше — Радзивілли, з 1850 року — Левандовські. Такі зміни неодноразово впливали на долю містечка, яке переживало як періоди розвитку, так і занепаду.
Околиці Ходоркова зберігають сліди значно давнішої історії. Приблизно за пів кілометра на південний захід від села археологи дослідили залишки Змієвих валів X–XI століть — оборонних споруд часів Київської Русі. Це підтверджує, що територія була заселена ще тоді й мала оборонне значення.
Батьківщина гетьмана Івана Самойловича
Особливе місце в історії Ходоркова посідає постать Івана Самойловича — одного з найвідоміших гетьманів Війська Запорозького. Він народився саме тут, у родині місцевого священника. 1672 року Самойлович очолив Гетьманщину Лівобережної України, а з 1674 року мав титул гетьмана «обох боків Дніпра». Його політична кар’єра завершилася трагічно: внаслідок змови частини козацької старшини, до якої входив і Іван Мазепа, та московського фаворита князя Василя Голіцина гетьмана 1687 року усунули від влади й заслали до Сибіру, де він і помер. Сьогодні в Ходоркові гетьманові встановлено пам’ятник.
Храми Ходоркова
У XVIII столітті Ходорків був помітним релігійним осередком: тут діяли парафіяльний костел святого Станіслава, освячений 1753 року, домініканський кляштор і монастир капуцинів із костелом святого Каєтана. Головна пам’ятка, яку сьогодні бачать мандрівники, — мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці, яку почали будувати 1870 року на місці руїн домініканського кляштору.


Ходорків сьогодні
Упродовж XIX–XX століть Ходорків поступово втратив статус містечка, але залишився важливим локальним центром. Тут збереглася мережа забудови, характерна для давніх поселень, а також пам’ять про минулі століття, зафіксована в місцевих топонімах і родинних переказах. Війни, революції та радянська політика завдали значної шкоди історичній спадщині села, як і багатьом іншим населеним пунктам Правобережної України.
Сьогодні Ходорків — спокійне село Попільнянської громади, яке живе поруч із власною багатою історією. Його минуле — від давньоруських укріплень до гетьманських часів — робить цей населений пункт важливою точкою на історичній мапі Житомирщини.
Текст і фотографії підготували Роман Маленков та Сергій Щербій.