Є на півночі Житомирщини річка, про яку знають хіба що затяті водники, — Жерев. Це найбільша притока Ужа (96 км завдовжки), що в'ється поліськими лісами від Нових Білокоровичів до Народичів. І десь посередині її течії, біля села Повч на Лугинщині, стоїть гребля, довкола якої зібралося все, за що люблять дикі поліські річки: перекати на кам'янистому дні, скельні виходи, соснові й дубові береги та відчуття цілковитої безлюдності. Це маршрут не для масового туриста, а для того, хто шукає тишу й воду без натовпу.

Річка Жерев: коротко
Жерев — ліва притока Ужа (басейн Прип'яті), найбільша з усіх приток Ужа. Бере початок біля селища Нові Білокоровичі, тече через Лугини й далі на північний схід, впадаючи в Уж біля Народичів. Це типова поліська лісова річка: місцями вузька «на ширину весла», місцями розливається у водосховища, з кам'янистими перекатами, піщаними кар'єрними озерами й дикими зарослими берегами. Через мілини й пороги вона цікава саме навесні та на високій воді.


Гребля Повч і що довкола неї
Біля села Повч (засноване 1870 року, розташоване на Жереві) річку перегороджує гребля з водосховищем — це діюча регулююча споруда, а не покинута руїна: на лівому березі поруч працює база відпочинку «Повч». Для водників гребля — місце обносу: човен переносять по центру, через земляну частину греблі.

Найцікавіше починається одразу за нею. Нижче греблі Жерев звужується, і в річищі з'являються камені й невеликі перекати — за словами бувалих туристів, тут, одразу за «Повчанською ГЕС», ховається дуже красивий поріг, помітний навіть на невисокій воді. Далі, в районі села Рудня-Повчанська, річку прикрашають скельні виходи, кам'яні кладки з вузькими проходами й невеликі шивери — мальовничі, хоча й вимагають уваги.


Кілька орієнтирів, які трапляються на цьому відрізку (за звітами водних туристів):
- «Святе живодайне джерело» на правому березі, де можна набрати чистої води;


- рекреаційний майданчик «Танковий міст» (Рекреаційний майданчик ДП "Лугинський спецлісгосп") — з альтанками й гойдалкою на лівому березі. Майданчик розташований уздовж водного туристичного маршруту по річці Жерев на ділянці Лугини — Рудня-Шатун. Навколо розстилається густий поліський ліс, багатий на чорницю та гриби, а річка Жерев чудово підходить для риболовлі чи відпочинку біля води.



- система озер Ігнатпільського піщаного кар'єру, у яку Жерев впадає нижче за течією;

- кам'яні кладки з вузькими проходами біля сіл Млини та Рудня, які проходять на швидкості або з проведенням човна.
Для кого це місце
Це локація для підготовлених любителів дикого водного туризму, а не для пляжного відпочинку. Тут немає облаштованих пляжів, кіосків чи прокату — зате є справжня поліська природа: сосново-дубові ліси, чиста вода, тиша й майже повна відсутність людей навіть там, де стоять альтанки. Класичний формат — багатоденний байдарковий похід (наприклад, відрізок Лугини — Рудня, близько 29 км, який туристи проходять неспішно за кілька днів із ночівлями на диких галявинах).

Що поруч
Маршрут Жеревом можна доповнити кількома довколишніми точками:
- Ігнатпільський піщаний кар'єр — система озер нижче за течією, у яку впадає Жерев. Це діюче кар'єрне господарство, а самі озера з піщаними берегами місцеві використовують для купання й риболовлі; орієнтир для водників — «в озерах триматися ліворуч».
- Лугини — селище, звідки зазвичай стартують сплави. Райцентр із давньою історією (перша письмова згадка — 1606 рік), розташований на тому ж Жереві.
- Села Повч і Рудня-Повчанська — типові поліські села з дерев'яними мостами, рекреаційними майданчиками (як-от «Танковий міст» з альтанками й гойдалкою на березі) та мальовничими кам'яними кладками через річку.
Практичні поради
- Коли їхати: оптимально навесні або на високій воді — влітку річка місцями міліє, і кам'янисті ділянки стають важкопрохідними.
- Обнос греблі: через центральну земляну частину; закладіть час на перенесення спорядження.
- Броди й низькі мости: на маршруті трапляються автомобільні броди й низькі бетонні мости, під якими човен доводиться перетягувати поверху.
- Ночівля: дикі галявини й кам'яні виходи; зручних місць подекуди мало, тож плануйте зупинки заздалегідь.
- Із собою: питна вода (є джерела, але не скрізь), їжа, взуття для проведення човна, пакет для сміття — інфраструктури тут практично немає.
- Безпека: пороги й шивери на високій воді вимагають досвіду; рятувальний жилет обов'язковий.
FAQ
- Де знаходиться гребля Повч? Біля села Повч на річці Жерев, Лугинщина (нині Коростенський район Житомирської області).
- Що таке річка Жерев? Ліва притока Ужа завдовжки 96 км — найбільша притока Ужа; тече поліськими лісами від Нових Білокоровичів до Народичів.
- Гребля Повч покинута чи діюча? Це діюча регулююча гребля з водосховищем; поруч на лівому березі працює база відпочинку «Повч».
- Чи можна там сплавлятися на байдарці? Так, це популярний серед водників маршрут; греблю обносять через земляну частину, а нижче йдуть перекати й скельні ділянки.
- Що цікавого нижче греблі? Красивий поріг одразу за греблею, скельні виходи біля Рудні-Повчанської, кам'яні кладки з вузькими проходами й перекати.
- Коли найкраще їхати? Навесні або на високій воді — влітку річка місцями міліє.
- Чи є там інфраструктура для відпочинку? Практично немає: є база відпочинку біля греблі та кілька диких альтанок, але кіосків, прокату й пляжів немає — усе потрібне беріть із собою.
- Який класичний маршрут проходить через греблю? Наприклад, відрізок Лугини — Рудня (близько 29 км), який зазвичай долають за кілька днів із ночівлями.
- Що подивитися поруч? Ігнатпільський піщаний кар'єр із озерами, селище Лугини (згадка з 1606 року) та поліські села Повч і Рудня-Повчанська.