26 квітня 1986 року о 01:23:58 під час експерименту з турбогенератором № 8 на Чорнобильській АЕС стався тепловий вибух та руйнування реактора № 4.
Активна зона повністю зруйнувалася, а у повітря потрапили величезні обсяги радіоактивних речовин. Викиди тривали не лише в момент аварії, а й протягом багатьох діб після неї.
Попри те, що за десятиліття рівень радіації на частині території суттєво зменшився, у підреакторних приміщеннях залишився один із найнебезпечніших об’єктів техногенного походження — «Слонова нога», маса коріуму, до якої небезпечно підходити навіть сьогодні.
Вперше її виявили у грудні 1986 року під час обстеження підвалів зруйнованого реактора. Маса отримала назву через характерну форму та текстуру, схожу на здерев'янілу лапу слона.
Що таке «Слонова нога»?
Унаслідок вибухів та руйнування реактора № 4 розплавлене ядерне паливо (уран, продукти його розпаду), цирконієві оболонки тепловиділяючих збірок, деталі конструкцій, бетон і пісок утворили надгарячу лаву. У перші хвилини її температура сягала 2000–2500 °C.
Протягом кількох днів ця маса стікала вниз трубами, коридорами, шахтами кабельних каналів і систем охолодження, поки не потрапила в етажерки під реактором та не застигла. Так сформувався коріум — склоподібний матеріал, що складається із:
силікату цирконію
продуктів поділу урану
розплавленого діоксиду кремнію
металевих включень
графітового пилу
частково не доплавлених елементів активної зони
Частина коріуму утворила сталактити та сталагміти, інша частина сформувала масивну брилу — «Слонову ногу», найбільше за обсягом утворення коріуму в реакторі.
Як виявили «Слонову ногу»?
Її знайшли у грудні 1986 року, коли група ліквідаторів досліджувала підвал «підреакторного коридору». Радіаційний фон був таким високим, що лічильники виходили з ладу.
У спогадах інженера Георгія Попкова описано епізод, коли для дистанційного вимірювання в одну з кімнат, де стояв датчик, закотили дитячого дерев’яного коника на колесах, щоб не наближатися до маси. Прилад зафіксував близько 14 500 рентген/год, що смертельно небезпечно протягом кількох хвилин.
З чого складається «Слонова нога»?
Це кристалічний техногенний мінерал, утворений унікальним природно-технічним процесом, який більше ніде у світі не повторювали такі умови.
У складі:
силікат цирконію з високим вмістом урану
до 10% залишкового ядерного палива
повний спектр радіонуклідів: цезій-137, стронцій-90, ізотопи плутонію
пісок і бетон, що плавилися й змішувалися з паливом
метал та склоподібні включення
За зовнішнім виглядом «Слонова нога» виглядає остиглою чорно-сірою масою з тріщинами, схожою на застиглу лаву.
Де розташована «Слонова нога»?
Вона знаходиться під реактором № 4 Чорнобильської АЕС, у приміщенні, відомому як «підреакторний коридор» або «зала з контейнерами». Зараз об’єкт розміщений під двома шарами укриттів:
старим саркофагом («Укриття», 1986 р.)
Новим безпечним конфайнментом (НСC), введеним у експлуатацію у 2019 році
Це забезпечує мінімальний контакт уламків реактора з атмосферою.
Якого розміру «Слонова нога»?
Початкова маса оцінювалася у приблизно 11 тонн.
Площа основи — понад 6 м², а площа сталагміту, що відходив від маси, — близько 1,7 м².
Температура кориуму сьогодні лише небагато вища за температуру середовища — випромінювання вже не нагріває масу настільки, як раніше.
Наскільки небезпечна «Слонова нога»?
У 1986–1987 роках достатньо було 1–2 хвилини на відстані метра, щоб отримати смертельну дозу опромінення.
Сьогодні радіаційний фон значно нижчий, але все ще смертельно небезпечний при тривалому контакті. Кориум буде радіоактивним десятки тисяч років, адже містить актиниди з дуже тривалим періодом напіврозпаду.
Стан «Слонової ноги» сьогодні
🔹 У 2019 році над об'єктом «Укриття» встановлено Новий безпечний конфайнмент, який має експлуатуватися 100 років.
🔹 Маса кориуму фізично стабільна, але повільно руйнується через кришіння та вплив радіації на структуру матеріалу.
🔹 Сучасні дозиметри вказують на зниження рівнів випромінення в порівнянні з 1986 роком у десятки разів.
Проте об’єкт залишається повністю закритим, недоступним та смертельно небезпечним.
Чи досі вона «гаряча»?
Ні, не в термічному сенсі.
Температура «Слонової ноги» лише трохи вища за температуру навколишнього повітря, однак радіаційний розпад триває, і маса залишатиметься активною тисячоліттями.
Додаткова інформація (розширено)
🟠 Чому інколи вживають термін «слоняча лапа»?
Це не науковий термін. Правильно — «Слонова нога» (Elephant’s Foot). «Лапа» — помилка перекладу.
🟠 Чи можна побачити її туристам?
Ні. Доступ до реактора № 4 закритий. Навіть до війни цього об’єкта не було в переліку локацій для відвідування.
🟠 Як вплинула війна?
Зона відчуження була окупована російськими військами у лютому–березні 2022 року.
Частина територій залишається небезпечною через мінування.
Відвідування туристичне фактично припинене.
Контроль за радіаційними об’єктами посилений.
«Слонова нога» — це не просто уламок історії, а один із найнебезпечніших техногенних об’єктів у світі. Він нагадує про масштаби катастрофи 1986 року та про те, що наслідки аварії залишаються з людством на тисячі років.
