Минулої середи у конференц-залі Малинського ЦПМСД відбулась медична нарада, в якій взяли участь медпрацівники сільських ФАПів та інших медпунктів, дільничні лікарі поліклініки, а також представники влади — міський голова Олексій Шостак, голова районної ради Михайло Левковець, заступник голови РДА Володимир Сивко, сільські голови та багато інших. Вів нараду головний лікар ЦПМСД Олександр Андрійцев.
Щоб зацікавити читача, забіжу наперед і скажу, чим вона закінчилася: банальним публічним з’ясуванням стосунків міської та районної влади. От скажіть тепер, якщо місто з районом конфліктує, чи виграє від цього малинська громада? Отож. Але давайте спочатку з’ясуємо, про що говорили медики.
Кілометраж викликів довший, ніж Земна куля по екватору…
Головний лікар Олександр Андрійцев у своєму виступі акцентував увагу присутніх на роботі сільських ФАПів: скільки вони обслуговують людей і як конкретно це відбувається у кожному населеному пункті.
Скажімо, у Соснівці Горинської сільської ради є ФАП завдяки виключно ентузіазмові місцевих жителів, адже приміщення для нього надають самі селяни, влаштовуючи в хаті медпункт для прийому пацієнтів. Є багато й інших позитивних прикладів, проте тривогу викликають ті сільські ФАПи, в яких на обслуговуванні менше 300 осіб. А таких у районі чимало (дивитись діаграму). Є, отже, в Малинському районі і медпункти, на обслуговуванні яких і сто з хвостиком людей. Чи виживуть вони? (маємо на увазі такі медпункти).
— Як планує міністр охорони здоров’я пані Супрун організувати, щоб гроші ішли за пацієнтом, що стало вже головним лозунгом медичної реформи, але в сільській місцевості це зробити буде складно, — зауважив Андрійцев і додав: — Адже фінансового підкріплення усним заявам поки ніде нема, як і конкретного механізму цього фінансування по-новому. Тим не менше, перші півроку 2017-го, медики повинні роз’яснювати людям, що потрібно укладати угоди з лікарями, а до кінця 2017-го року, в ідеалі, кожен житель міста і району повинен укласти угоду із сімейним лікарем, якого собі обрав. Зрозуміло, що в села вибір невеликий — хто ближче, той і улюблений лікар.
Правда, є ж іще і виїзні прийоми сільського населення, чимало малинських лікарів виїздять у села і ведуть прийом. За словами терапевта Олени Раєць, раз в тиждень поїхати, скажімо, на дільницю в Нові Вороб’ї, коштує малинському лікарю півставки.
Читайте також: «Малину лікарня не потрібна! Хіба що, знахарський пункт…»
Ще більше це коштує медичному закладу, адже з другого півріччя 2016 року жодної копійки на пальне на обслуговування викликів виділено не було, медикам самим доводилось шукати спонсорів та благодійників, щоб мати пальне на виклики.
За словами Андрійцева, минулого року малинські медики «накрутили» на спідометр викликів 51 тисячу кілометрів. Тож якщо довжина екватора земної кулі становить більше 40 тисяч кілометрів, малинські лікарі об’їхали його повністю ще й на 10 тисяч кілометрів перевищили відстань, щоб обслужити всі виклики.
До речі, навряд чи тут був урахований «кілометраж» викликів до медиків Чоповицької лікарні. Скажімо, якщо треба їхати на виклик з Чопович у Луки — це приблизно 30 кілометрів, велосипедом не подолаєш і автобус не ходить. Такі от умови.
А питання виїзних викликів дуже актуальне: якщо закриють ФАПи через недофінансування, на виклики з Малина в села доведеться їздити в надцять разів більше. Скільки ж в такому разі обігнемо земну кулю за рік?
У кожному селі й мікрорайоні міста — вогнище туберкульозу
«Нема такого села в районі, де нема туберкульозу» — таким був початок доповіді про туберкульозну епідемію на теренах Малинщини. Більше того, уже в січні медики виявили ще трьох хворих на туберкульоз. Найбільше турбує, що почастішали випадки захворювання на мультирезистентний туберкульоз. Це такий, що не піддається жодному лікуванню, і хворий приречений на коротке життя.
Аби уникнути масового поширення епідемії, насамперед потрібно обстежити всіх жителів району, які ведуть асоціальний спосіб життя. Чотири випадки туберкульозу в дітей було продовж минулого року, тоді як у попередні роки виявляли по одній хворій дитині.
До чого ця «туберкульозна» статистика? По-перше, наразі у планах пані Супрун ліквідувати тубдиспансери, оскільки більший ефект лікування туберкульозних хворих вона вбачає на місцях. А хто ж цим буде займатись в селах району, якщо і ФАПи приберуть як неефективні?
Насувається реальна загроза епідемії…
Після того, як виступили всі медики, слово надали владі. Отут уже було що слухати…
Спіч міського голови
Подаємо без купюр, що говорив мер Олексій Шостак, лише процитуємо його звернення. Чи хоча б ті фрази, які вдалось запам’ятати і зрозуміти. Єдина ремарка: цей виступ став ключовим у нараді за змістом, часом та емоціями.
«Добре, що розуміння з районною владою включається в критичних ситуаціях… Я оптиміст, і знаю, що ми приречені на благополуччя. Хоча країна падає.
Поки слухав лікарів, читав з телефону тези Ганущака про медичну реформу…»
(Тут варто проілюструвати скрін з Інтернету, що саме під час медичної наради, яка почалась о 12.00 і закінчилась майже в 15.00, — читав з телефону Олексій Григорович адже не тільки він має сучасні гаджети. На скріні видно час його повідомлень.)
«На жаль, ми абсолютно нікому не потрібні. Ми нашу лікарню скрізь «пропихали». Їхні параметри (міністерства ОЗ — прим. ред.) мене не цікавлять. З 2011 року я воюю за лікарню, пишемо листи, проводимо зустрічі в області. Я юрист, економіст, і це була моя ідея реконструкції пологового…
Глибоко не буду зупинятись, адже в кожного з нас є ще й прямі функції та обов’язки. Розглянемо проблему у ракурсі логістики і доступності. Коли вам не вистачало грошей на зарплату, я їздив до замміністра. Тоді область нормально спрацювала, виділили субвенцію.
Знаю, як це робиться — медична реформа й округи — їм аби намалювати картинку, але ж над Мінфіном є Кабмін, над Кабміном Верховна Рада, і вся ця реформа буде варта нуля з хвостиком.
У мене мама захворіла торік і потрапила в терапію. З одного боку це дуже погано, а з іншого — добре, що я з середини побачив усі проблеми! Я ж не знав, що в терапії нема душа! Та хто ж тоді до нас поїде лікуватись в такі умови з Народич чи Овуча? Це катастрофа. Треба зробити душ.
Нас торік влупили на 8 мільйонів. Маю на увазі фінансування ПТУ. Якщо по ПТУ ціна помилки реформи 8 мільйонів, то тут мова йде про людські життя. Я називаю речі своїми іменами.
Я дорожу своєю репутацією, адже за моєю спиною 27 тисяч. А у вас, Савелійович, скільки начальників (це запитання голові райради Левковцю М.С. — прим. ред).
План «Б» у мене завжди ввімкнений, і якщо я зараз кину місто і почну займатись кожним ФАПом, то його не буде. Треба щоб сільські голови ними насамперед займались. Ця реформа медична закінчиться, як і інші. Я впевнений, що Бог на світі є.
Просто, щоб ви зрозуміли… Нікифорівна (головний лікар ТМО Валентина Швидун — прим. ред.) стогнала про опалення в пологовому, що треба його реконструкція. Я був там — там немає чим дихати зараз, температура плюс 24, тому що пластикові вікна у всіх палатах. І таку ж термоса націю провели у садочках малинських.
Один я медичну реформу не протягну. Це катастрофа, як казав один народний депутат, якщо люди мовчать.
От по Чоповичах погана ситуація: там, угорі, Чоповицької лікарні взагалі ніхто не бачить. А якби вони були в складі району, виділяли б гроші як на відділення. А тепер що? Які субвенції? Нам на місто 5 мільйонів торік дали, хоч ми нічого і не створювали. Не були б Чоповичі в ОТГ, була б у них лікарня. А так буде лише споруда…
Вкотре дякую вам, шановні медпрацівники, за вашу роботу».
Левковець плюс Омельченко — дорівнює відповідь малинському меру
Ох, як чекали, щоб відповісти міському голові районні керівники! Як їм хотілось сказати своє слово у відповідь на таку тривалу і змістовну промову. І нарешті.
Голова районної ради Михайло Левковець:
— Перед нарадою вивчив документ начальника фінансового управління про фінансування медичних структур, зокрема, в першу чергу скажу, що на кожного жителя передбачено 829,8 гривні державної субвенції на фінансування медичного закладу. (Неважко полічити, якщо в районі приблизно 20 тисяч населення, яка це буде сума, помноживши 829,8 гривні на 20000). Міська рада, через яку акумулюються ці державні кошти, нехай прозоро подасть усі витрати і розрахунки, які були торік на медичні заклади. Закликаю до прозорих розрахунків!
Читайте також: «Все, розраховуюсь! Повністю розчарувалась у медицині!», або як вилікувати малинську медицину без «ампутації» ФАПів…
Горинський сільський голова Олександр Омельченко:
— Ми беззаперечно будемо фінансувати свої медпункти на місцях, що б там не пропонувала медична реформа, і ніхто їх закрити нікому не дасть!
Для мене з цієї говорильні головне — конкретно розписати, у скільки в рік обходиться утримання ФАПу в селі, включаючи все — від зарплати фельдшеру до енергоносіїв та медикаментів першої допомоги. І щоб це були реальні суми, а не незрозумілі цифри. Досить лякати мінімумом 300 осіб на ФАП — це в страшному сні не присниться людині в селі, щоб ФАП закрити. Де я візьму 600 людей в тій же Соснівці? Привезу китайців чи що?
Скільки можна товкти воду в ступі цими нормами! Людей у селах мало, але медичне обслуговування їм необхідне, бо з Малина через день до них ніхто їздити не буде! У міській раді взагалі, видно, не в курсі справи про ці ФАПи. Інакше, звідки взяли цю фантастичну суму — 300 тисяч на фінансування ФАПу? Досить цих харманів.
Далі не будемо мучити читачів переказом взаємних звинувачень районної влади та міської, бо дійшло і до того, що одне одного перші особи міста й району відправляли грати на гармошці
Але зауважимо лише про одну цифру, яка звучала на нараді не один раз — мінімум 300 осіб для роботи ФАПу. Переглянула чимало документів. Дійсно, було положення Кабміну про фельдшерсько-акушерський пункт, де були чітко вказані нормативи, що норма обслуговування населення для роботи пункту — від 300 осіб. Але воно втратило чинність 29 липня 2016 року. Натомість наказом міністерства затверджено нове Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, в якому йдеться і про роботу ФАПів. Але в новому положенні — жодного слова про норми кількості людей.
Більше того, вкотре нагадаємо, що в країні ніхто не відміняв Конституцію, в якій чітко вказано, що ніхто не має права закривати медичні заклади в сільській місцевості, і цього словом оптимізація не прикриєш.
І якщо з державного бюджету виділяють субвенцію з розрахунку на одну особу — ці кошти теж повинні дійти до кожного пацієнта у правильному розрахунку. Чи дійдуть? З огляду на те, шановні малинчани, що міські і районні керівники не чують один одного і не хочуть чути, хто нас почує в області, як гадаєте? І чи будемо ми з лікарнею за таких обставин?.. І кого потрібно лікувати?
Тетяна СОРОКА.
