Ружин — селище на річці Роставиця на південному сході Житомирщини, за 40 км від Бердичева і близько 110 км від Житомира. Його знають як колишню столицю хасидського двору цадика Ісроеля Ружинера, а ще за костелом Божого Тіла, руїнами синагоги й старим водяним млином на Роставиці.

Ружин — селище в Бердичівському районі Житомирської області, центр Ружинської селищної громади. Воно лежить на річці Роставиця між Бердичевом і Білою Церквою. Перші згадки про поселення датуються 1071 роком під назвою Скоргородок, а після монголо-татарської навали його відродили як Щербів. Сучасну назву місто має з 1591 року, коли ним заволодів шляхтич Кирило Ружинський.

За століття Ружин неодноразово зазнавав руйнувань під час татарських набігів: у 1399, 1416 та 1482 роках.

Де розташований Ружин

Селище лежить на Придніпровській височині, у долині Роставиці — притоки Росі, неподалік меж Житомирщини з Київщиною та Вінниччиною. Ружин — центр Ружинської громади Бердичівського району, до 2020 року він був центром окремого Ружинського району. Через селище проходить автошлях Т 0606, а місцеві дороги ведуть до Бердичева, Попільні, Паволочі й Погребища.

Назву містечко отримало від князів Ружинських: за переказом, король Стефан Баторій подарував Щербів над Роставицею князю Михайлові Ружинському, і 1591 року поселення стало Новим Ружином. За переписом 2001 року тут жили 5067 людей, за оцінкою 2021 року — близько 4,3 тисячі.

Що подивитися в Ружині

Головні пам'ятки зосереджені в центрі й уздовж Роставиці, тож їх легко обійти пішки за кілька годин: костел Божого Тіла, руїни синагоги на березі, єврейський кіркут на горі біля лікарні, водяний млин між Ружином і Заріччям та залишки парку колишнього палацу Злотницьких.

Єврейське кладовище в Ружині

Єврейське кладовище (кіркут)

Неподалік лікарні на горі розташоване єврейське кладовище з масивними гранітними надгробками характерної чоботоподібної форми. Така форма рідкісна для України і, за однією з версій, символізує повалене дерево з вирваним корінням.

Руїни синагоги на березі Роставиці в Ружині

Руїни синагоги

На березі Роставиці збереглися залишки колишньої синагоги, що належала великій хасидській громаді Ружина. Точний вік споруди визначити важко: у радянські часи її значно перебудували.

Водяний млин на Роставиці між Ружином і Заріччям

Водяний млин

Ще одна пам’ятка на Роставиці — будівля млина, споруджена в 1926 році як електростанція; з 1929 року вона працювала як водяний млин. Млин стоїть між центром Ружина і селом Заріччя.

Синагога Тіферет Ісроель в Єрусалимі, архівне фото

Синагога Тіферет Ісроель в Єрусалимі, названа на честь Ружинського цадика, була зруйнована у 1948 році (фото з Вікіпедії).

Єврейська громада Ружина і хасидський двір

Особливе місце в історії Ружина займає єврейська громада, яка почала активно формуватися у XVIII столітті. Вигідне розташування на торговельному шляху між Бердичевом і Білою Церквою сприяло розвитку ремесел і торгівлі. З часом Ружин став одним із важливих центрів хасидизму.

Найбільший вплив у місті мав цадик Ісроель Фрідман, відомий як Реб Ісроел Ружинер, — правнук Магіда з Межиріча, одного з перших учнів засновника хасидизму Бешта. За переказами, його рід походив від біблійного царя Давида. У Ружині він створив пишний хасидський двір із великим впливом і значними коштами.

У 1838 році довкола двору спалахнув гучний скандал: цадика звинуватили в причетності до розправи над донощиками, почалося масштабне розслідування, сотні людей заарештували, десятки відправили на каторгу й заслання.

Сам Ісроель Ружинер майже два роки провів під арештом, але уникнув покарання. У 1842 році він виїхав до Австрійської імперії і відновив свій двір у Садгорі поблизу Чернівців. До Ружина він більше не повернувся.

Надгробки єврейського кладовища в Ружині

Чоботоподібні гранітні надгробки ружинського кіркуту

Ружинська синагога, вигляд з вулиці

Про колишню велич єврейської громади сьогодні нагадують руїни синагоги на березі Роставиці та кладовище на горі поблизу лікарні.

Синагога нині в аварійному стані. Через радянські перебудови вона схожа на двоповерховий будинок сталінської доби, однак залишки масивних контрфорсів свідчать про значно давніше походження. Частина стін уже обвалилася, і споруда поступово зникає.

Контрфорси старої синагоги в Ружині

Зруйновані стіни ружинської синагоги

Єврейська громада Ружина зазнала значних утисків, але не зникла. У 1863 році тут проживало близько двох тисяч євреїв при загальній кількості населення 2663 особи. За переписом 1897 року в Ружині налічувалося 4329 мешканців, з них 2917 — іудеї. Трагічний кінець громаді поклала нацистська окупація: у вересні 1941 року біля старого аеродрому розстріляли близько 750 євреїв.

Вулиця старого Ружина

Палац Злотницьких і костел Божого Тіла

У XIX столітті великими землевласниками в Ружині були Челіщеви, але в 1856 році їхні землі придбав Злотницький, який у 1860 році збудував палац, стилізований під італійську віллу, і заклав парк. У 1920-х роках у палаці оселилися комунари з Канади, а численні перебудови майже повністю знищили його первісний вигляд.

Палац у Ружині на старому фото
Палац Злотницьких у Ружині на фото початку XX століття. Фото: невідомий автор, до 1929 року, CC0, Wikimedia Commons

Головною архітектурною окрасою Ружина залишається римо-католицький костел Божого Тіла, зведений у 1817 році на кошти Емілії Калиновської, згодом дружини графа Челіщева. У радянський період храм використовували як автомайстерню; на початку 2000-х його відновили коштом громади й меценатів, і сьогодні він знову діє.

Костел Божого Тіла в Ружині
Костел Божого Тіла на вулиці Бурди в Ружині. Фото: Oleksandr Malyon, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Докладніше про храм, його фундаторів і відновлення — у статті Костел Тіла і Крові Христа в Ружині.

Костел Божого Тіла в Ружині

Ружинський костел після відновлення

За переписом 2001 року в Ружині мешкало 5067 осіб. Єврейської громади практично не залишилося, але її слід в історії міста відчувається й нині. Ружин — приклад українського містечка з багатошаровою історією, де переплелися княжі часи, польська шляхта, хасидська містика і радянська спадщина.

Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.

Як дістатися

Ружин розташований приблизно за 111 км від Житомира автошляхом, тож його зручно відвідати в одноденній поїздці з Житомира або Києва. Найближча залізнична станція — Зарудинці, за 10 км. Найкращий час для візиту — весна, літо або осінь, коли можна не лише оглядати пам’ятки, а й прогулятися берегами Роставиці.

З Києва дорога забирає близько 150–160 км — найзручніше через Білу Церкву або Фастів і Попільню. Від Бердичева до Ружина приблизно 40 км. Автобуси до Ружина ходять із Житомира й Бердичева; розклад змінюється, тому перевіряйте його перед поїздкою.

Роставиця і риболовля

Роставиця в Ружині — неширока спокійна річка зі ставками й греблями старих млинів. Тут ловлять щуку й окуня, а на ставах вище і нижче селища — коропа. Де саме ловити на ділянці від Ружина до Паволочі, розповідаємо в статті Річка Роставиця: де ловити коропа і щуку.

Водяний млин на Роставиці в Ружині
Водяний млин на Роставиці в Ружині. Фото: Oleksandr Malyon, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Що поруч

Одразу за річкою — село Заріччя з церквою святої Параскеви П’ятниці, неподалік — водяний млин і церква Івана Богослова в Карабчиєві та інші водяні млини Роставиці.

Часті запитання

У якій області Ружин?
У Житомирській, у Бердичівському районі. Ружин — центр Ружинської громади.

Скільки від Ружина до Житомира?
Близько 110 км дорогою, до Бердичева — приблизно 40 км, до Києва — 150–160 км.

Чим відомий Ружин?
Хасидським двором цадика Ісроеля Фрідмана в XIX столітті, костелом Божого Тіла 1817 року, руїнами синагоги й кладовищем із рідкісними чоботоподібними надгробками.

На якій річці Ружин?
На Роставиці, притоці Росі.